Бактеріальний опік плодових

Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora)

Сьогодні  Вінниччина є одним з найбільш розвинутих регіонів промислового садівництва, який постійно нарощує свій потенціал. Розширення площ садів обумовлено насамперед сприятливими кліматичними, природними та економічними умовами для ефективного розвитку товарного садівництва, здатного постачати конкурентоспроможну плодову продукцію не лише на внутрішній, а й на світовий ринок. Запорукою сталого урожаю завжди є своєчасне виявлення хвороб та шкідників саду для контролю якості і захисту садів від шкідливих організмів.

Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslowetal) без перебільшення можна вважати найнебезпечнішою, адже її збудник вражає понад 170 видів рослин. Найчастіше страждають рослини родини розоцвітих (Rosaceae). Високочутливими до бактеріального опіку є кизильник, глід, айва, яблуня, груша, горобина, вишня, персик, абрикос, слива, троянда тощо. Ураження зазнають усі частини рослини. Це призводить не лише до втрати товарної якості плодів, різкого зниження врожайності, а й за сприятливих умов розвитку хвороби – до повної загибелі рослин, особливо саджанців.

Першою типовою ознакою прояву хвороби є опік квітів, що з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені бактеріальним опіком квіти можуть опадати, але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева.

Протягом декількох днів інфекція бактеріального опіку плодових поширюється пагонами. Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло- до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного – на грушах. Характерна ознака хвороби – уражені молоді пагони, які загинаються у вигляді гачка. Листки можуть стати інфікованими після того, як бактерії потрапили до них безпосередньо через продихи на листку або через тріщини, рани, завдані комахами, градом, вітром. Уражені листки залишаються на гілках, окремі гілки або цілі дерева на вигляд ніби обпалені вогнем, звідси і назва хвороби – «опік плодових».

Захворювання може передаватися під час окулірування дичок, на що слід звертати особливу увагу за використання прищепного матеріалу інших сортів плодових дерев. Між районами та країнами бактеріальний опік плодових розповсюджується зараженим посадковим та прищепним матеріалом.

Зараження рослин може відбуватися в різні періоди вегетації – ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння), літній (період інтенсивного росту дерев) та осінній. Найсприятливішими умовами для розвитку бактеріального опіку плодових є відносна вологість 80% та температура повітря +18-29°С. Захворювання плодів особливо інтенсивно розвивається після дощів. Вони стають коричневими та чорними.

Основними переносниками збудника хвороби на невелику відстань є комахи-запилювачі.

Для обмеження чисельності хвороби пропонують  інтегровану програму хімічних заходів у поєднанні з поліпшенням санітарного стану садів: підрізання, викорчовування, підживлення дерев, використання стійких сортів.
Єдиним надійним методом запобігання або уповільнення швидкості розповсюдження  бактеріального опіку у незаражених районах є накладання суворих фітосанітарних заходів на рослини-господарі і контроль за садами та розсадниками.

Забороняється завезення садивного матеріалу із заражених зон розповсюдження захворювання. Обов’язковий карантинний огляд та лабораторна експертиза завезеного садивного матеріалу. Обстеження насаджень в період вегетації для вчасного виявлення хвороби ( період цвітіння та достигання плодів). При виявлені опіку плодових негайне знищення уражених дерев. Для профілактики – обприскування мідьумісними препаратами.