Іллінецька територіальна громада

Щороку в останню суботу листопада ми згадуємо про трагічні сторінки нашої історії – штучні голоди 1921–1923 і 1946–1947 років, страшний Голодомор 1932–1933 років, організовані тоталітарним сталінським режимом проти українського народу.

По всій країні запалюються тисячі свічок – слабке, тремтливе світло серед темряви. Кожна свічка – це голос тих, хто загинув від голоду, змучений, зболений, мовчазний.

Напередодні цього скорботного дня біля Пам’ятного знаку жертвам Голодоморів керівництво громади, працівники організацій, установ міста, небайдужі іллінчани вшанували пам’ять вбитих голодом, запалили свічки та лампадки, поклали колоски, яблука до його підніжжя, як спомин про загублені душі невинних людей.

Усвідомлюючи жахіття «жнив смерті», Голодоморів, які забрали життя мільйонів українців, ми розуміємо розміри зла, з яким зіткнулися наразі, адже продовжуємо виборювати своє право на життя у війні з російським окупантом. Росія знову намагається нас знищити, застосовуючи подібні методи Геноциду. Знищити нашу мову, культуру, стерти нас, як націю.

Тоді хотіли знищити нас голодом, сьогодні - зброєю. Ми вистоїмо! Ми переможемо!