Іллінецька територіальна громада

Люди старшого покоління – це жива історія нашої громади, її мудрість, душа. Саме вони багаторічною працею закладали основи, на яких сьогодні будується наше спільне майбутнє. Їхні спогади – це безцінні сторінки, сповнені досвіду, пережитих випробувань і досягнутих перемог.

9 грудня жителька нашого міста Хлівна Євгенія Миколаївна відзначила свій поважний 90-річний ювілей. Привітати з ювілейним Днем народження цю шановану в громаді людину завітали заступник міського голови Людмила Трохимець, керуюча справами виконавчого комітету міської ради Наталія Чигрин, голова відокремленого підрозділу організації ветеранів України Іллінецької міської територіальної громади Павло Муренко.

Людмила Михайлівна передала щирі слова вітань ювілярці від міського голови Володимира Ящука. Подякувала за багаторічну самовіддану працю на педагогічній ниві, невтомну громадську роботу, активну життєву позицію, небайдужість, щирість душі, вручила квіти та памʼятний подарунок.

"Ваш життєвий шлях – це приклад мудрості, відповідальності та безмежної любові до людей. Як депутат міської ради чотирьох скликань та голова ветеранської організації, учителька, яка все своє життя присвятила вихованню підростаючого покоління, даруючи своїм учням не лише знання, а й тепло душі, Ви зробили вагомий внесок у розвиток Іллінеччини. Щиро зичимо Вам міцного здоровʼя, родинного затишку, підтримки від дорогих Вам людей, добра, благополуччя та мирного неба" – звернулась до іменниці Людмила Трохимець.

Долучився до привітань голова відокремленого підрозділу організації ветеранів України Іллінецької міської територіальної громади Павло Муренко. Від усієї ветеранської спільноти побажав здорового самопочуття, святкового настрою, невичерпної енергії та ще багато активних літ життя. Разом з привітаннями ювілярка отримала вітальну ювілейну грамоту, квіти, подарунок та свідоцтво про те, що вона віднині «Почесний голова ветеранської організації».

Народилась Євгенія Миколаївна у м.Іллінці, тут, на Морозівці, й пройшла більша частина її життя. Чимало подій довелось пережити цій мужній жінці, адже саме на долю її покоління випали роки голодоморів, Другої світової війни, повоєнного лихоліття та післявоєнної відбудови. Розповідає, що мріяла стати медичним працівником, але склалося так, що пішла навчатись у педагогічне училище. За понад 40 років своє педагогічної діяльності виховала не одне покоління вдячних учнів, які й сьогодні згадують свою учительку з теплом і повагою, телефонують, спілкуються.

Разом з чоловіком Анатолієм Кириловичем, з яким прожили у парі понад 60 років, збудували дім, виховали троє гарних дітей, огорнули теплом і турботою доньку її старшої сестри, котру вбив тоталітарний режим, й ростили дівчинку як свою рідну дитину. Не знати, де й брала сили працювати у школі, опікуватись великою родиною, займатись активною громадською діяльністю, відвідувати репетиції народного хору «Вінок Поділля», бути учасницею різноманітних культурних заходів, їздити на конкурси.

Педагогічний талант, відданість справі зробили її ім’я шанованим і знаним у районі. Люди поважали Євгенію Миколаївну, цінували її принциповість, активність, то ж чотири скликання обирали депутатом міської ради. Відстоювала інтереси своїх виборців, ніколи не відмовляла у допомозі та підтримці.

Після виходу на пенсію, не залишилась осторонь громадської діяльності – очолила ветеранську організацію мікрорайону Морозівка й 17 років працювала на цій громадській посаді. Нині, як один із поважних ветеранів, входить до складу ради організації ветеранів нашої громади. За багаторічну громадську діяльність на благо людей нагороджена знаком народної пошани "Заслужений ветеран України", почесною візнакою Іллінецького міського голови "За заслуги перед громадою", багатьма грамотами, подяками.

Це була дуже тепла і зворушлива зустріч. Не віриться, що цій прекрасній, активній, усміхненій жінці вже 90. Вона пам’ятає все своє життя до дрібниць, цікаво розповідає про родину, про події минулого. В одній з кімнат свого будинку облаштувала невеличкий музей, де десятки фотографій, вишиті її руками подушки й рушники, вивязані серветки. Не зважаючи на поважний вік, й досі залишається бадьорою, всю роботу вдома робить сама, працює на присадибній ділянці. Звичайно допомагають мамі, бабусі діти та онуки.

Євгенія Миколаївна вважає себе щасливою людиною, тому що виростила прекрасних дітей, має семеро онуків, шість правнуків. На запитання: «У чому секрет довголіття?» відповідає, що потрібно вірити в Бога, молитись за своїх рідних, любити людей та багато рухатись.

Бажаємо ювілярці міцного здоров’я, щастя, радості, наснаги, тепла і затишку в родинному колі, миру та відсвяткувати столітній ювілей.