Логотип

Іллінецька територіальна громада

Вінницька область, Вінницький район

08.11.2025 12:05

Жителька с. Тягун Парасковія Купрій відсвяткувала столітній ювілей!

0adb72e6-9b15-4c15-afac-c2a7ccec5624.jpg

Сто років життя… Ціла епоха, сповнена праці, любові, випробувань і великої душі.

8 листопад свій столітній ювілей відзначає жителька с. Тягун Парасковія Іллівна Купрій.

Привітати Парасковію Іллівну зі столітнім ювілеєм завітали заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Людмила Трохимець, староста Тягунського старостинського округу Вадим Мурзак, керівник СТОВ «Україна» Василь Сенчук та Тетяна Сенчук, завідувачка сільського будинку культури Любов Дяченко.

Людмила Михайлівна висловила ювілярці щирі слова вдячності за багаторічну працю, життєву енергію, а також вручила квіти та памʼятний подарунок.

«Сердечно дякуємо за Вашу багатолітню працю на благо рідного села, на благо нашої Іллінеччини. Пишаємось тим, що у нашій громаді проживають такі поважні ювіляри. Щиро зичимо Вам міцного здоров’я, добра, бадьорості духу, любові й підтримки від родини, мирного неба над головою та ще довгих літ життя».

Народжена у непрості часи, Парасковія Іллівна пройшла через голод, війну, важкі післявоєнні роки. Але навіть тоді, коли доля не шкодувала випробувань, вона залишалася сильною, доброю і щирою людиною. Її життя — це приклад незламності, терпіння й любові до людей та рідної землі.

З юних літ жінка працювала в ланці, а згодом — дояркою на фермі. Сумлінна, працьовита, завжди відповідальна, вона віддавала роботі всі сили, бо знала ціну хліба, праці й людського добра. Своєю щирістю та добрим серцем заслужила повагу односельців.

Парасковія Іллівна сама виховала доньку, дала їй гідне виховання, навчила любові та працьовитості. Тепер у неї підростають онуки, правнуки та праправнук, якими вона щиро пишається. Її родина — головне багатство, сенс життя і найбільша втіха у поважному віці.

Та не лише праця наповнювала життя ювілярки. Парасковія Іллівна завжди мала золоте серце й талановиті руки — любила вишивати, створювати красу. Її роботи — справжні обереги, у кожній нитці — любов, тепло й душа майстрині. І сьогодні ті вишивки нагадують рідним про її молодість, силу і невичерпну любов до життя.

Зараз ювілярка проживає разом із сестрою, у затишному домі, сповненому спогадів, світлих думок і родинного тепла.