Іллінецька територіальна громада

Щороку в четверту суботу листопада Україна згадує трагічні сторінки своєї історії – штучні голоди 1921–1923 і 1946–1947 років, страшний Голодомор 1932–1933 років, організовані тоталітарним сталінським режимом проти українського народу.

По всій країні запалюються тисячі свічок – слабке, тремтливе світло серед темряви. Кожна свічка – це голос тих, хто загинув від голоду, змучений, зболений, мовчазний.

Вшанувати пам'ять вбитих голодом біля Пам’ятного знаку жертвам Голодоморів зібралися керівництво громади, працівники організацій, установ міста, директор та викладачі Іллінецького аграрного фахового коледжу. Присутні запалили свічки та лампадки, поклали колоски, яблука до підніжжя Пам'ятного знаку, як спомин про загублені душі невинних людей.

Усвідомлюючи жахіття «жнив смерті», Голодоморів, які забрали життя мільйонів українців, ми розуміємо розміри зла, з яким зіткнулися сьогодні, адже продовжуємо виборювати своє право на життя у війні з російським окупантом.

Тоді хотіли знищити нас голодом, сьогодні - зброєю.

Ми вистоїмо! Ми переможемо!