Герої живуть, доки ми пам'ятаємо: Іллінецька громада вклонилася полеглим землякам

24 лютого...

Чотири роки тому ми прокинулися в іншому світі, де звичне «завтра» раптом стало крихким, як скло. Чотири роки повномасштабної війни... Це не просто 1461 день боротьби. Це тисячі історій про те, як звичайні люди ставали титанами, як любов до рідної землі виявлялася сильнішою за страх, і як наше «ми» стало міцнішим за будь-яку зброю.

Сьогодні, у Національний день молитви, іллінчани зібралися на центральній площі міста, щоб вшанувати пам’ять земляків, які віддали своє життя за свободу та незалежність Української держави.

Схилили голови у скорботній хвилині мовчання, згадали поіменно усіх новітніх Героїв. У кожному імені — доля, мрії, любов до рідних, до України, подвиг і жертовність.

Біля Стіни пам’яті полеглих за Україну об’єдналася у спільній молитві за рідну землю, за всіх її Захисників і Захисниць, за тих, хто нині тримає небо над нами, хто боронить нашу свободу на передовій. У тиші молитви звучали найщиріші слова — про віру, надію, перемогу та мир.

Поклали квіти до Стіни пам’яті полеглих за Україну та пам’ятника землякам, які загинули у боротьбі з ворогом на Сході нашої держави, як символ нашої вдячності, шани й невгасимої пам’яті. Бо герої не вмирають, доки ми пам’ятаємо їхні імена, їхні усмішки, їхню любов до України.

Сьогодні наш біль, молитва та віра спільна.

Світла пам’ять усім, хто поклав життя за свободу України.

Честь і шана Воїнам, хто зі зброєю в руках боронить українську землю!

Слава Україні! Слава її Героям!