Родині загиблого захисника Євгенія Покрищука вручили орден «За мужність» ІІІ ступеня

«Служу Україні, - сказав би мій тато, якби сам отримував цю нагороду», — такі слова промовила маленька донечка Євгенія Покрищука Олександра під час урочистої церемонії вручення ордена «За мужність» родині полеглого Захисника. У цих дитячих словах — увесь біль нашого сьогодення і водночас неймовірна гордість за батька. Капітан Євгеній Покрищук ішов у бій не заради слави чи нагород. Він зі зброєю в руках захищав найдорожче: свою родину, майбутнє своєї дитини, спокій кожного з нас, свободу України.

Ми живемо на рідній землі лише тому, що в найкритичніші моменти найкращі сини нації без вагань стали на її захист. Вони зберегли для нас незалежну державу, а своїм дітям залишили у спадок приклад безмежної любові до Батьківщини.

Орден «За мужність» III ступеня, яким Захисника нагороджено посмертно Указом Президента України від 10 лютого 2026 року №106/2026, доньці Героя Олександрі передали підполковник Валер’ян П’ятківський, тимчасово виконуючий обов’язки начальника першого відділу Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та Людмила Трохимець, заступник Іллінецького міського голови.

Підполковник Валер’ян П’ятківський зазначив, що подвиг капітана Євгенія Покрищука є прикладом вірності військовій присязі, мужності, патріотизму та самовідданого служіння Українському народові. Він наголосив, що держава шанує своїх Героїв і високо цінує їхній внесок у захист незалежності та територіальної цілісності України.

Людмила Трохимець висловила щирі співчуття родині загиблого Воїна, подякувала батькам Світлані Іванівні та Олександру Михайловичу за виховання сина - справжнього патріота й Захисника України. Вона підкреслила, що пам’ять про Женю назавжди житиме в серцях жителів громади.

Євгеній обрав шлях служіння Батьківщині свідомо. Він закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у місті Львові, в якій навчався на факультеті ракетних військ та артилерії.

Свій професійний шлях розпочав у лавах Окремого Президентського полку на посаді командира взводу. Під час служби пройшов дві ротації у зоні проведення Антитерористичної операції на Донеччині (м. Краматорськ), достроково отримав звання старшого лейтенанта та був призначений на посаду командира роти.

З перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році як кадровий військовий боронив від російських окупантів Київщину. Після звільнення населених пунктів Київської області від ворога у складі свого підрозділу брав участь у бойових діях на території Сумської та Харківської областей. За проявлені лідерські якості йому було достроково присвоєно військове звання - капітан.

Після лікування, пов’язаного з отриманими контузіями, він продовжив службу в складі 128-го батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони, в якому обіймав посаду командира стрілецького взводу. Разом із побратимами тримав оборону на Куп’янському напрямку на Харківщині. Вони згадують про нього як про хороброго воїна та справжнього командира, який завжди йшов у бій разом зі своїми солдатами.

30 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Довгеньке Куп’янського району Харківської області зв’язок із Євгенієм Покрищуком, позивний Омега, було втрачено. Лише згодом рідні дізнались, що у цей день, не залишивши своїх людей у біді, капітан Покрищук вирушив на нульові позиції, щоб евакуювати пораненого побратима та забрати тіло полеглого воїна. У листопаді 2025 року за результатами експертизи ДНК загибель офіцера було підтверджено.

Євгеній Покрищук віддав життя за Україну. Тепер його орден «За мужність» буде безцінною реліквією для дружини Мар’яни та доньки Олександри. Ця державна нагорода — не просто пам'ять про подвиг батька, якого забрала війна, а свідчення того, що її тато був справжнім Героєм, чиє ім'я назавжди вписане в історію нашої свободи.

Вічна слава Євгенію Покрищуку та усім землякам, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами.