Іллінецька територіальна громада

Сьогодні в с.Красненьке відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки полеглому Воїну, Захиснику України – Олександру Петровичу Олійнику.

Цей день поєднав у собі гордість і біль, світлу пам’ять і невимовну скорботу. Адже незалежність України вимірюється не лише датами та державними символами. Її ціна — у мужності наших Захисників, які стали на оборону рідної землі та віддали за неї найдорожче — своє життя.

Дошку памʼяті встановлено на фасаді Красненьківської філії Іллінецького ліцею №1– школи, де навчався Олександр, з ініціативи його матері Наталії Михайлівни.

Життєва дорога Олександра була дорогою людини, яка любила свій край, свою родину, прості радощі життя. Але у найважчі для України часи його дорога стала ще й дорогою Воїна.

У березні 2014 року Олександр Олійник був мобілізований до лав Збройних Сил України та брав участь в антитерористичній операції на сході України. Цей період став для нього першим досвідом боротьби за Україну. З початком повномасштабного вторгнення він знову без вагань став на захист рідної землі. Службу проходив на посаді старшого навідника кулеметного взводу першого стрілецького батальйону 3-ї окремої танкової бригади. Воював на Харківської напрямку.

10 січня 2024 року в районі населеного пункту Бологівка Куп’янського району Харківської області життя старшого навідника кулеметного взводу 1-го стрілецького батальйону Олександра Олійника обірвалося.

На урочистому заході були присутні мама, сестра, рідні, друзі, однокласники Олександра.

Вшанували пам'ять Захисника разом з учнями й педагогами навчального закладу завітали перший заступник Іллінецького міського голови Олег Дмитрик, начальник управління освіти Іллінецької міської ради Світлана Крот, староста Красненьківського старостинського округу Валерія Підлісняк.

Почесне право відкрити меморіальну дошку було надано матері Героя Наталії Михайлівні та сестрі Надії.

«Саша був найкращим сином, братом і дядьком. Добрим, щирим, світлим. Таким він назавжди залишиться у наших серцях. Нам дуже його не вистачає… Це непоправна й дуже важка втрата для всієї нашої родини, - зі сльозами на очах поділилась своїми спогадами про брата Надія.

Ми безмежно вдячні всім, хто долучився до встановлення цієї меморіальної дошки. Для нас це не просто пам’ятний знак — це можливість зберегти пам’ять про Сашу, його ім’я та його подвиг».

Зі словами співчуття та підтримки до рідних звернувся перший заступник міського голови Олег Дмитрик: «Жодні слова не здатні втамувати біль матері, яка втратила сина. Сьогодні разом із вами ми схиляємо голови перед пам’яттю Олександра і дякуємо за те, що виховали справжнього Захисника. Нехай ця меморіальна дошка назавжди збереже його ім’я у рідному Красненькому, в Іллінецькій громаді, а пам’ять про нього живе у серцях усіх, хто його знав. Низький вам уклін за Олександра. Вічна пам’ять і слава Герою!».

«Для мене Сашко назавжди залишиться добрим, чуйним, молодим, сповненим сил та енергії. Він простий хлопець з села, ніколи не мріяв про славу, але коли війна прийшла в нашу країну – пішов її захищати. Саша повернувся додому на щиті. Він став нашим щитом. Ми завжди пам’ятимемо його добро, людяність. Слава Україні! Слава її Героям!» - сказала староста Красненьківського старостинського округу.

Своїми спогадами про Олександра Олійника поділився його шкільний товариш, однокласник Віталій Бабенко:

«Важко говорити про Сашу в минулому часі. Для багатьох він був Олександром Олійником, а для нас, його друзів-однокласників, він назавжди залишиться Саньком. Він віддав своє життя за Україну, і тепер наше завдання — не дозволити, щоб його ім’я стало просто написом на меморіальній дошці.

Нехай вона нагадує не про його загибель, а про його життя. Про Санька, який любив читати, співати, знав десятки висловів із фільмів, умів дарувати людям гарний настрій і залишив по собі теплі спогади. Нехай пам’ять про нього живе вічно!».

Під час заходу присутні помолилися за душу полеглого Захисника, вшанували його пам’ять та памʼять усіх відданих синів та доньок України, котрі загинули захищаючи її незалежність, хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної дошки.