Бар’єр «нульової толерантності»: чому українським експортерам важливо посилити контроль за чистотою зерна для Китаю

Китайська Народна Республіка вже багато років поспіль залишається одним із найважливіших і найперспективніших ринків для українського аграрного сектору. Світові обсяги споживання та висока купівельна спроможність роблять китайський напрямок привабливим для вітчизняних постачальників злакових та бобових культур. Однак китайська система фітосанітарного контролю відома як одна з найжорсткіших у світі. Вона працює за принципом «нульової толерантності» до будь-яких імпортованих ризиків, де навіть одна насінина карантинного шкідливого організму (бур’яну) в судновому трюмі може поставити під загрозу мільйонну угоду.

Базовим документом є двосторонні міждержавні Протоколи фітосанітарних вимог. Згідно з ними, зерно, яке відвантажується до Китаю, має бути абсолютно чистим від конкретного переліку шкідливих об'єктів, визначених Митницею КНР (GACC).

Найбільшу увагу китайські лабораторні експерти приділяють насінню бур’янів, які здатні завдати шкоди агрофітоценозам Китаю. Серед них - амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia) та амброзія трироздільна (Ambrosia trifida), які нерідко зустрічаються на українських полях, а тому становлять найбільшу небезпеку для експортних партій. Також вівсюг південний (Avena ludoviciana Durien), вівсюг безплідний (Avena sterilis L.), гірчак повзучий (Centaurea repens L.), стрига азіатська (Striga asiatica (L.) O. Kuntze), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Weber), осот польовий (Cirsium arvense(L.) Scopoli), молочай зубчастий (Euphorbia dentate Michx), чорнощир звичайний (Iva xanthifolia Nutt.), всі види роду вовчок (Orobanche spp.).

Окрім них, під жорсткою забороною перебувають паслін колючий (Solanum rostratum), сорго алепське (Sorghum halepense), а також усі без винятку види повитиці (Cuscuta spp.) і ценхрусу (Cenchrus spp.) і види роду нетреби ( Xanthinm spp.). Навіть звичайний для українського аграрія пирій повзучий (Elymus repens / Elytrigia repens) внесено китайською стороною до списку регульованих об'єктів при імпорті злаків, і його наявність є офіційною підставою для зупинки та повернення вантажу.

Щоб унеможливити потрапляння небезпечних об'єктів за кордон, в Україні діє дворівневий алгоритм контролю. На першому етапі здійснюється вегетаційний моніторинг полів: сільгоспвиробники завчасно вносять свої площі до офіційних реєстрів Держпродспоживслужби, після чого фітосанітарні інспектори оглядають посіви в період росту. Якщо на полі виявляють осередки карантинних шкідливих організмів (бур'янів), таке поле викреслюють із реєстру, позбавляючи зібраний з нього врожай права на відвантаження до КНР. Другим етапом є гербологічна експертиза сформованих партій безпосередньо на елеваторах і в портах. Тут лабораторії застосовують методи просіювання, гербологічного промивання та мікроскопічного аналізу, щоб відшукати навіть мікроскопічне насіння, що налипло на поверхню зернівок чи бобів.

Наслідки виявлення карантинних об’єктів є болісними для бізнесу на кожному з етапів. Якщо невідповідність зафіксують українські фахівці, Держпродспоживслужба просто відмовить у видачі Фітосанітарного сертифіката для КНР, змушуючи трейдера проводити повторну вартісну доочистку або терміново шукати інший ринок збуту. Якщо ж збіжжя із забороненими домішками дійде до Китаю і буде виявлене митниками GACC у порту розвантаження, наслідки стануть критичними: від повернення судна чи знищення вантажу за рахунок експортера до тимчасової заборони на поставки для конкретного елеватора, підприємства або навіть усієї країни.

Тому Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наголошує щодо необхідності посилення контролю за якістю доочистки партій вантажів, експорт яких планується до КНР.

Підсумовуючи, варто зазначити, що успішний експорт агропродукції до КНР — це завжди результат злагодженої роботи на кожній ланці: від хімічного захисту посівів на полі до використання високотехнологічних сепараторів та фотосепараційних машин на елеваторах.

Суб'єктам господарювання необхідно пам'ятати, що міжнародне та національне законодавство, як і фітосанітарні вимоги країн-імпортерів, постійно оновлюються та змінюються. Щоб гарантувати безпеку власного бізнесу, уникнути збитків і зберегти репутацію на світовому ринку, експортерам важливо суворо дотримуватися вимог чинного законодавства та регулярно відстежувати актуальні фітосанітарні норми та обмеження країн призначення на офіційному сайті Держпродспоживслужби України.