Харчові отруєння! Як їх попередити?

17.08.2023 11:15

64ddd7334db36__627cb7f018770__60dc33fb37eb7636725051.jpg

За результатами аналізу оперативних повідомлень Головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та м. Києві та вжитих заходів реагування на сьогодні санітарно-епідемічна ситуація в країні залишається нестійкою.

Відповідно до оперативних повідомлень за 7 місяців 2023 року працівники територіальних органів Держпродспоживслужби взяли участь у розслідуванні 34 спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, внаслідок яких постраждало 350 осіб, з них 198 дітей (57%). За аналогічний період 2022 року працівники Держпродспоживслужби взяли участь у розслідуванні 41 спалаху гострих кишкових інфекційних захворювань, внаслідок яких постраждало 403 особи, з них 165 дітей (41%).

За звітний період інформації щодо погіршення епідситуації внаслідок руйнування Каховської ГЕС від територіальних органів Держпродспоживслужби не надходило.

Спалахи зареєстровано на території 11 областей та у м. Києві: у Львівській області - 8, м. Києві – 7, Київській та Одеській областях по 4, Івано-Франківській – 3, Дніпропетровській – 2, Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій областях по 1 спалаху.

За 7 місяців 2023 року серед розслідуваних спалахів розподіл за місцем виникнення наступний: 17 спалахів пов’язані із закладами громадського харчування та торгівлі, 7 - із закладами освіти, 1 – із закладами культури, 2 спалахи виникли у пункті розміщення внутрішньо переміщених осіб, 7 - у побуті.

Крім того, спеціалісти територіальних органів Держпродспоживслужби з початку поточного року взяли участь у розслідування 35 випадів ботулізму з 41 постраждалим, серед яких летальних випадків не було.

За 7 місяців 2022 року було взято участь у розслідуванні 49 випадів ботулізму з 54 постраждалими, серед яких 2 хворих померло.

За оперативними результатами розслідування випадків ботулізму у 2023 році встановлено, що більшість випадків пов’язана з вживанням консервації та рибної продукції домашнього приготування.

З метою встановлення причин та умов виникнення спалахів та харчових отруєнь працівники територіальних органів Держпродспоживслужби взяли участь у проведенні санітарно-епідеміологічних розслідувань та вжили відповідні заходи реагування.

Так, відповідно до розпоряджень територіальних органів Держпродспоживслужби, рішень місцевих органів виконавчої влади та керівників об’єктів у 16 випадках тимчасово призупинялось виробництво харчових продуктів, функціонування потужностей, діяльність закладів, вилучено з реалізації 322 кг небезпечної продукції; складено 21 протокол про адміністративні правопорушення, накладено штрафів на суму 498700 грн., відсторонено від роботи 33 працівники. У 1 випадку за результатами перевірки оператором ринку прийнято рішення про припинення використання потужностей, територіальним органом Держпродспоживслужби було внесено відповідні зміни до державного реєстру потужностей операторів ринку. Керівникам об’єктів надано 27 приписів та розпоряджень щодо усунення виявлених порушень, встановлено контроль за їх виконанням. У зв’язку із виникненням спалахів направлено 126 листів до різних зацікавлених структур, у тому числі 58 - до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, 23 - керівникам об’єктів, 45 - до територіальних підрозділів Національної поліції України та прокуратури, якими порушено 6 кримінальних проваджень. За ініціативи територіальних органів Держпродспоживслужби у зв’язку із виникненням спалахів було ініційовано проведення 6 засідань регіональних комісій з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з прийняттям відповідних рішень.

ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА

До найгостріших кишкових інфекцій, що спричиняють харчові отруєння відносяться холера, черевний тиф, вірусні гепатити А і Б, дизентерія, сальмонельоз, ботулізм, стафілококові отруєння, ентероколіт.

ЗАГАЛЬНІ СИМПТОМИ ОТРУЄННЯ

слабкість, озноб, нудота, пронос;
розлад шлунку, блювота;
запалення тонкого кишківника;
підвищення температури тіла;
зневоднення організму;
згущення крові;
враження центральної нервової системи;
параліч, порушення зору.

ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ

НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції.
НЕ вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх якості та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлений термін.
НЕ вживати незнайомі та підозрілі гриби, ягоди, трави та інші рослини.
Приготовлені страви бажано вживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають піддаватись вторинній термічній обробці.
Зберігати виготовлені страви без холоду не більше 2 годин.
НЕ брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання).
НЕ виготовляти багатокомпонентні страви, що не вимагають термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо) у непристосованих умовах.
При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно ретельно помити питною водою.
НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, колодязів, підземних джерел тощо.
Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.
При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і прокип’ячена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води.
Перед приготуванням їжі та перед її вживанням необхідно завжди мити руки з милом.
Постійно дотримуватись правил особистої гігієни.
У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу.